- розбишацтво
- —————————————————————————————розбиша́цтвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбишацтво — а, с. 1) Грабіж, що супроводжується погрозами, вбивством і т. ін.; розбій. 2) збірн. Люди, які займаються грабежем, розбоєм; розбишаки … Український тлумачний словник
розбій — (напад, убивство з метою пограбування), розбійництво, розбишацтво, харцизтво Пор. бандитизм, грабіж … Словник синонімів української мови